юзом

1. Технічний термін, що позначає стан ковзання заблокованих коліс транспортного засобу (автомобіля, потяга тощо) по поверхні дороги або рейок під час гальмування, коли колеса не обертаються, а рух відбувається за рахунок сили інерції.

2. У переносному значенні — дуже швидкий, стрімкий рух або пересування кого-, чогось; риссю, миттєво.

Приклади вживання

Шляхта було й побігла, та затанцювала на слизоті ще дужче, замахала руками, і з мокрих голів юзом полетіли шапки. Ополченці кинулись їх підбирати, і тепер уже застогнали їхні боки, спини та животи… Та П’ятка все-таки наближалась. — Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |