Значення
-
Кидати, жбурляти щось легке, невелике або нецінне, часто зневажливо або неточно.
-
Швидко і різко викидати, виштовхувати з себе (про рідину, дим тощо).
-
Перенісн. Говорити щось різко, кидати слова, образи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я швиргаю, ти швиргаєш, він швиргає, ми швиргаємо, ви швиргаєте, вони швиргають
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘швиргати’ означає ‘кидати з розмаху’. Його походження, ймовірно, пов’язане з праслов’янським коренем, що має звуконаслідувальний характер, тобто імітує звук польоту або удару. Існує також версія про запозичення з давньонижньонімецької мови через польське посередництво, де swid означало ‘сильний, спритний’. Це слово споріднене з такими українськими словами, як ‘швидкий’ (той, що рухається швидко) та ‘швигар’ (той, хто кидає).