Словник Української Мови
Буква
1. Учень військового чи юнкерського училища в дореволюційній Росії та деяких інших країнах, що готувався до отримання офіцерського чину.
2. Представник дрібнопомісного дворянства в Пруссії та Німеччині, великий землевласник, який відстоював консервативні політичні погляди.
3. Молодий дворянин на військовій службі, який ще не отримав офіцерського звання (у деяких європейських країнах, історично).
Він признався мені, що він комуніст і що в нього є документи з ячейки, не дивлячись на те, що я одрекомендувався йому, як бувший петлюрівський юнкер. (Цей товариш потім учився зо мною в Артемовці). — Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”
Коли мене хотіли, як «юнкера», евакуювати до Єгипту, він не порадив мені їхати, сказав, що я такий же юнкер, як він денікінець. І я залишився. — Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”