угомонити

[uɦomonɪtɪ] Дієслово

Буква:У

Значення

  1. Заспокоїти когось, припинити чиюсь активність, галас, хвилювання, змусити затихнути або заспокоїтися.

  2. Припинити, зупинити явище або процес, що викликає непокій, шум, рух (наприклад, біль, вітер, сум’яття).

  3. (у розмовній мові) Покласти край чомусь, знищити, ліквідувати (часто про шкідників, ворогів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я угомоню, ти угомониш, він угомонить, ми угомонимо, ви угомоните, вони угомонять

Більше записів