юла

1. Дитяча іграшка у вигляді конічного або циліндричного тіла з загостреним кінцем, що обертається навколо своєї осі під час розкручування.

2. Розмовне позначення метушливої, невгамовної людини, яка постійно в русі або зайнята справами.

3. Зоол. Невеликий птах родини побережникових (Calidris ferruginea), що гніздиться в тундрі, має довгий, злегка загнутий донизу дзьоб; побережник червоногрудий.

Приклади вживання

– став ізнов гла­юла­ти батько Пу­гач до гро­ма­ди.- Учинив він та­ке, що тілько пху! Не хо­четься й ви­мо­ви­ти. — Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: іменник (однина) |