Яснолиций — що має ясне, світле, променисте обличчя; з освітленим, сяючим виразом лиця.
яснолиций
Буква
Приклади вживання
Там Колись-то з нею яснолиций Зострівся гость святий. Бур’ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли. — Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |