1. Ступінь вищості прислівника “повно”, що виражає максимальну міру охоплення, обсягу або вичерпності дії, ознаки.
2. Уживається для посилення значення прислівника “повно”, вказуючи на прагнення до абсолютної, граничної повноти.
Словник Української Мови
Буква
1. Ступінь вищості прислівника “повно”, що виражає максимальну міру охоплення, обсягу або вичерпності дії, ознаки.
2. Уживається для посилення значення прислівника “повно”, вказуючи на прагнення до абсолютної, граничної повноти.
Щоб прожити якнайповніше, тобто щоб узяти від життя найбільше? Чи не хапаючись, кожну дрібницю зважуючи, беручи тільки найпотрібніше… — Тобто, як вчить інженер Сквирський? — Тютюнник Григорій, “Вир”