1. (про рослину) Пустити коріння, вкорінитися в ґрунті; прижитися після посадки.
2. (перен., про явище, ідею, звичку тощо) Міцно утвердитися, стати невід’ємною частиною чогось, набути стійкості та поширення.
Словник Української
Буква
1. (про рослину) Пустити коріння, вкорінитися в ґрунті; прижитися після посадки.
2. (перен., про явище, ідею, звичку тощо) Міцно утвердитися, стати невід’ємною частиною чогось, набути стійкості та поширення.