Процес надання чомусь статусу, ролі або значення основи, фундаменту, першоджерела або вихідного принципу; перетворення на базисну, системоутворюючу ідею чи явище.
У філософії та соціальних науках — методологічний підхід або процес, коли певне явище, концепція чи цінність розглядається як первинна, незмінна основа для аналізу, пояснення чи побудови системи знань або суспільних інститутів.