Вижовклий — такий, що втратив свіжість, набув жовтуватого відтінку; зів’ялий, пожовкли́й (про рослини, листя тощо).
Вижовклий — блідий, неяскравий, тьмяний (про колір, фарбу).
Вижовклий — переносно: виснажений, знесилений, змарнілий (про людину, її вигляд).