Значення
- (Зоологія) –
(про тварин, переважно про собак) Витягнути щось із закритої порожнини, витягти довгим носом або мордою з вузького отвору, зазвичай з труднощами або наполегливими рухами.
- (Лінгвістика) –
(переносно, розмовне) Дістати, отримати щось із труднощами, наполегливими зусиллями, часто від когось неохоче віддаючого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вижлуктаю, ти вижлуктаєш, він вижлуктає, ми вижлуктаємо, ви вижлуктаєте, вони вижлуктають