1. Дія за значенням дієслова “вивірчувати” — процес перетворення когось або чогось на вивірку (міфічну істоту, схожу на великого щура або горностая), чаклунство, за допомогою якого накладаються чари.
2. У переносному значенні — стан сильного занепокоєння, тривоги, метушні, схожий на поведінку звірка, що потрапив у пастку; нервове, метушливе хвилювання.