вивчати

1. Ретельне, систематичне ознайомлення з чим-небудь, засвоєння певних знань, навичок; навчатися чомусь.

2. Докладно досліджувати, аналізувати щось з метою пізнання, виявлення сутності, властивостей або закономірностей.

3. Уважно, старанно розглядати, оглядати щось, щоб дізнатися, запам’ятати або зрозуміти.

Приклади:

Приклад 1:
ДО М. І. КОВАЛИНСЬКОГО Серпень — вересень 1762 р. Мій Михайле, радій в господії Якщо тобі не дозволено офіційно вивчати грецьку мову не стільки через те, щоб не переобтяжувати тебе, скільки внаслідок нерозумного втручання деяких осіб, то тобі зовсім не слід ще, як кажуть, складати зброю. Потроху ти приватним способом можеш вивчати її, і взагалі, якщо мене любиш, вивчишся їй.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Вивчати торгово-ремісниче життя, етнічний склад населення Малої Азії наприкінці III тис,— на початку II тис. до н. е. допомагають «каппадокійські» (за пізнішою назвою східної частини Малої Азії—Каппадокія) клинописні таблички, виявлені в Каніші.
— Невідомий автор

Приклад 3:
на медицинi треба б вивчати курс українського роман‑тизму, на психiатричних вiддiленнях! “Листи повернеш”, — розпоряднулася наостанцi, шорстко й дiлови‑то, — не те щоб їй справдi так уже баглося тi лис‑ти, що було — вiдгуло, фiг з ними, а от вивiльнити з‑пiд нього всi рештки себе, в яких iще знати кволе посi‑пування живця, свербiло, i то дуже, — а вiн з мiсця замкнувся, виставивши насторч оте своє небезпечно розвинене, куди там псевдомужнiм голлiвудiвським сперматозаврам, пiдборiддя: “I не подумаю.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”