1. Втрачати душевну рівновагу, спокій; починати сильно хвилюватися, непокоїтися, турбуватися.
2. Розгніватися, роздратуватися, втратити самовладання.
розтурбовуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови