1. Сильне почуття гніву, невдоволення, викликане чимось образливим, несправедливим або неприйнятним; глибоке возмущення.
2. Різкий протест, негода, які виражаються внаслідок такого почуття.
обурення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чим живиться «благородне обурення» автора? Де факти — хоч якісь, хоч найменші?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Думав, що за цим прийде вибух обурення й биття, але ці його слова, на диво, не викликали ніякого обурення, лише сміх. — Який тебе дурень бив, ще що вигадай!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |