висів

[ʋɪsiʋ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    (діал.) Те саме, що висівки — залишки зерна після молотьби та віяння, що використовуються як корм для худоби.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., рідко) Те, що втратило свою цінність, силу, стало непотрібним залишком; відходи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висів, р. висіву, д. висівові, з. висів, о. висівом, м. висіві, к. висіве

Більше записів