Значення
- (Хімія) –
Фізико-хімічний процес спрямованого руху (дифузії) заряджених частинок (іонів) у розчині або розплаві під дією зовнішнього електричного поля.
- (Техніка) –
Технологічний процес обробки матеріалів (наприклад, металевих виробів), що поєднує одночасну дію електричного струму та високої температури для прискореного насичення поверхні різними елементами (наприклад, азотом, вуглецем).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електродифузія, р. електродифузії, д. електродифузії, з. електродифузію, о. електродифузією, м. електродифузії, к. електродифузіє