Словник Української Мови
Буква
1. Направляти, надсилати що-небудь (лист, посилку, телеграму тощо) за вказаною адресою комусь або кудись.
2. Звертатися до кого-небудь із словами, промовою, запитанням тощо; скеровувати комусь.
3. Призначати що-небудь (книгу, твір, фільм, критику, зауваження) для певної особи, групи осіб або з певною метою.
Приклад 1:
Це самобичування можна адресувати, з певними застереженнями, й стародавнім єгиптянам, у яких деспотична влада, засилля бюрократії та глибока соціальна стратифікація суспільства породили дивовижну громадську пасивність у всьому, крім організації колективних випивок, та малоприємне чиношанування. «І не пробуй бути з єгиптянином нарівні, він завжди вважатиме тебе або нижчим за себе — й тоді поводитиметься з тобою нечемно, або вищим — й тоді ставитиметься до тебе з великою шаною, яку слід сприймати як належне»,— говорять про себе самі єгиптяни.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”