Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова виплатити; передача грошей, коштів за певні послуги, роботу або як погашення зобов’язань (наприклад, заробітної плати, пенсії, дивідендів, кредиту).
2. Сума грошей, що підлягає передачі або вже передана за певні послуги, роботу або як погашення зобов’язань; платіж, виплачені кошти.
Приклад 1:
До інших напрямків використання грошових заФ собів відносяться виплата заробітної плати працюючим, відраФ хування до бюджету та позабюджетних фондів, витрати на заФ купівлю основних та оборотних засобів та інше. На третьому етапі зіставляючи грошові надходження з витратами розраховують чистий грошовий потік і виявляють потребу в додаткових джерелах фінансування.
— Котляревський Іван, “Енеїда”