Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, організація або держава, яка надає гарантію, ручається за виконання зобов’язань, дотримання умов або недоторканність чогось.
- (Юриспруденція) –
У політичному та правовому контексті — суб’єкт (найчастіше держава або міжнародна організація), який зобов’язується забезпечити дотримання певних угод, договорів, законів або конституційного ладу.
- (Юриспруденція) –
У фінансово-економічній сфері — юридична чи фізична особа, яка бере на себе зобов’язання відповідати перед кредитором за виконання боргових зобов’язань позичальника (боржника) у разі їх невиконання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гарант, р. гаранта, д. гарантові, з. гаранта, о. гарантом, м. гаранті, к. гаранте