гарант

[ɦɑrɑnt] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа, організація або держава, яка надає гарантію, ручається за виконання зобов’язань, дотримання умов або недоторканність чогось.

  2. (Юриспруденція) –

    У політичному та правовому контексті — суб’єкт (найчастіше держава або міжнародна організація), який зобов’язується забезпечити дотримання певних угод, договорів, законів або конституційного ладу.

  3. (Юриспруденція) –

    У фінансово-економічній сфері — юридична чи фізична особа, яка бере на себе зобов’язання відповідати перед кредитором за виконання боргових зобов’язань позичальника (боржника) у разі їх невиконання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гарант, р. гаранта, д. гарантові, з. гаранта, о. гарантом, м. гаранті, к. гаранте

Більше записів