гарантований

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Такий, що забезпечений гарантією, певними зобов’язаннями або правовими нормами; захищений, забезпечений.

2. (Лінгвістика) –

   Такий, що буде виконано, надано або досягнуто безперечно; упевнений, безсумнівний.

3. (Юриспруденція) –

   У фінансово-економічній сфері: такий, що має зовнішнє поручительство або заставу для виконання зобов’язань (наприклад, про гарантований кредит).

Правопис та відмінювання