випадковість

[ʋɪpɑdkoʋistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість явищ, подій або процесів, що відбуваються під впливом несуттєвих, непередбачених або невідомих причин, без видимої закономірності чи наміру.

  2. (Лінгвістика) –

    Конкретна подія або обставина, що трапилася без попереднього плану, наміру чи очевидної причини; неочікувана зустріч, знахідка тощо.

  3. (Філософія) –

    У філософії та науці: категорія, що відображає зовнішній, несуттєвий характер зв’язків між явищами, протилежна необхідності; прояв дії неконтрольованих або стохастичних факторів.

  4. (Математика) –

    У математиці та теорії ймовірностей: фундаментальна властивість стохастичних (ймовірнісних) процесів, що характеризується неможливістю точно передбачити результат окремого випробування, незважаючи на можливість визначення закономірностей для серії таких випробувань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випадковість, р. випадковості, д. випадковості, з. випадковість, о. випадковістю, м. випадковості, к. випадковосте

Більше записів