випадковість

1. Властивість явищ, подій або процесів, що відбуваються під впливом несуттєвих, непередбачених або невідомих причин, без видимої закономірності чи наміру.

2. Конкретна подія або обставина, що трапилася без попереднього плану, наміру чи очевидної причини; неочікувана зустріч, знахідка тощо.

3. У філософії та науці: категорія, що відображає зовнішній, несуттєвий характер зв’язків між явищами, протилежна необхідності; прояв дії неконтрольованих або стохастичних факторів.

4. У математиці та теорії ймовірностей: фундаментальна властивість стохастичних (ймовірнісних) процесів, що характеризується неможливістю точно передбачити результат окремого випробування, незважаючи на можливість визначення закономірностей для серії таких випробувань.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я злякався, що випадковість користується нами постійно і повсякденно. Я хотів би що-небудь проти неї змогти.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Невольнича муза ~406 радо стороною обходжу простуючи іншим викутим із води пофарбованим із червоного цебра сонця Карпат,або Посельська книжка 407~ÊÀÐÏÀÒ хто посилає нам випадковість чи доля гору розлогу і лису наче вийняту із Бескиду відокремлену зі збірності зрештою як і ми як можливо і той незнаний що заніс ім’я разом із грудкою землі що виросла із його великої туги у Карпат щоденно сонце впадає у сопку І. Калинець. Невольнича муза ~408 як вогонь що повертається у кратер там Захід а наш схід висxід сходження щоденно вечірня Шевченкова зоря встає над горою Карпат,або Посельська книжка 409~ÂÅÐÁÍÀ ÍÅIJËß нашою мовою є: пруття вербове зірване на острівцях піщаних де шклистий сніг і оголена скеля ребрами світять сонце за кілька годин т а м буде над галицькими вербами за ніч у слоїку розпуклося баранцями виповнилося округлилося як повноголосся наше тепер наш дім повен мови предків вчуйте її що за мертвецьким плетивом лози заліза І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |