виліт

1. Дія за значенням дієслова “вилітати”; переміщення, відлітання з якогось місця, простору або об’єкта (про птахів, комах, літальні апарати тощо).

2. Момент початку польоту, старт літака, ракети, космічного корабля або іншого літального апарату.

3. Різке, стрімке рушення, кидок уперед або назовні; поривчастий рух.

4. У спорті (наприклад, у стрибках у довжину або висоту) — заключна, найенергійніша частина розбігу перед поштовхом.

5. У техніці — частина деталі, механізму, що виступає назовні, за межі основної конструкції.

Приклади:

Приклад 1:
Це пов’язано з тим, що к ількість електронів, які долітають до анода за одиницю часу, дорівнює кількості електронів, що виліт а- ють за той самий час з катода. Максимальний термоелектронний струм, можливий при даній температурі катода, називають струмом насичення I н. При малих значеннях нa UU << за- лежність термоелектронного струму від анодної напруги описується законом Бог у- славського-Ленгмюра Постійний електричний струм 146 23 aa BUI = , де В – коефіцієнт, який залежить від фо р- ми електродів та їх взаємного розміщення. — Андієвська Емма, "Роман про людське призначення" Приклад 2: Типовим прикладом ядерної реакції є процес взаємодії швидких α- частинок з ядрами азоту, при якому сп остерігається виліт протонів: OHFNHe 17 8 1 1 18 9 14 7 4 2 +→→+ . Вперше ядерну реакцію такого типу здійснив Резерфорд в 1919 р. Кількість в і- домих нині ядерних реакцій сягає уже т и- сяч.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”