Древослів

Словник Української Мови

викуп

Буква

1. Сума грошей або матеріальних цінностей, що сплачується за звільнення полоненого, захоплену власність або для звільнення від якогось зобов’язання.

2. Історично — грошовий чи натуральний податок, який платило населення за право користування землею, пасовищами, лісами тощо, часто феодалу або державі.

3. У страховій справі — сума, що виплачується страхувальнику при достроковому припиненні договору страхування життя (викупна сума).

4. У кримінальному праві — злочин, що полягає в одержанні злочинним шляхом майнової вигоди за звільнення затриманої особи або повернення захопленого майна.

5. Застаріле значення: відкуп, право на збір мита, податків або монопольне виробництво чогось, отримане за певну плату.

Приклади вживання

Приклад 1:
Но єсть у мене батько рідний, Старий і дуже ветхих сил; Без мене він хоть буде бідний, Та світ мені сей став не мил; Тебе о тім я умоляю, Прошу, як козака, благаю: Коли мені смерть задаси, Одправ до батька труп дублений; Ти будеш за сіє спасенний, На викуп же, що хоч, проси». Еней од речі сей зм’ягчився І меч піднятий опустив; Трохи-трохи не прослезився І Турна ряст топтать пустив.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
802 Можливо, маються на увазі слова: “І будуть їх звати народом святим, викуп– ленцями Господа…” (Iс.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Як пришивали боярам до шапок квiтки, то усi клали по шагу, хто-хто два, та й лакей з панського двора i той п’ять шагiв положив, що усi здивувались, а Василь усе вижидав та усе в кишенi довбавсь; а далi витяг капшучок, а там таки дещо бряжчало, засунув пальцi, достав та й положив на викуп шапки, за квiтку, цiлiсiнький гривеник!.. Як брязнув, так усi, хто був на весiллi, так i вжахнулись, а дружки аж спiвати перестали.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів