Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто викуповує когось або щось, звільняючи від застави, неволі, боргових зобов’язань тощо; визволитель.
- (Релігія) –
У християнській теології — один з епітетів Ісуса Христа, що підкреслює його роль як Того, Хто Своєю жертвою на хресті викупив (звільнив) людство від гріха і прокляття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викупник, р. викупника, д. викупникові, з. викупника, о. викупником, м. викупникові, к. викупнику