викоренений

1. Який був повністю винищений, знищений, усунений до кінця (про щось негативне, шкідливе).

2. Який був насильно відірваний від рідного середовища, позбавлений коріння (у прямому чи переносному значенні).

3. У ботаніці: який був вирваний з коренем або позбавлений можливості рости далі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |