пірр

1. (історичне) Цар Стародавнього Епіру та Македонії, один з найвидатніших полководців елліністичної доби, відомий перемогами, що давалися надзвичайною ціною (так звані “Піррові перемоги”).

2. (переносне) Перемога або успіх, досягнуті ціною надзвичайних, часто непоправних втрат, які переважують отриману вигоду (за прізвищем царя Пірра).

Приклади вживання

Приклад 1:
7 На кого схожий був Пірр, коли разом з іншими облягав столицю Пріама (лат.). ПОЯСНЕННЯ СЛІВ А б і ё — відразу, негайно А б р ы с — накреслення Ά в к т ό р — автор, творець Агнец — ягня Адамант — алмаз, коштовний камінь А е р — повітря А з — я Алкать, алчущий — жаждать, жаждущий Амо, а μ ό же — куди Анфракс — рубін Апограф — список, копія Апокалиптйческий — пов’язаний з кінцем світу Ар истот ех на — найбільший майстер А ‘р X і т е к т о н — архітектор А ’с п и д — дракон, отруйна га-.дюка, зла людина Афедрон — зад А ф ф а б у л я ц і я — мораль А ’щ -є —’ коли, якщо Б*а талія — битва, полеміка Безмінервные — нерозумні, дурні Блато — болото Блядословний — лайливий Б о в Ѣ м — бо, тому що Бол він — ідол, стовп, тіло Братанич — племінник, син рідного брата Б р ашно — борошно, мучна страва Б р е н і е — болото, мул, бруд Буій — дурний, зухвалий Буйство — неуцтво, зухвалість, безумство Буфон — жаба Б ы в ы й — бувший Б ьі л і е — зелень, трава Бысть — було Вар — спека Василіск — дракон; чудовисько, що вбиває поглядом Вёдро — погожа, ясна година В ё л і й — великий В ё н т е р — ятір, сіть В е р в ь — мотузка В е р ё я — стовп, який утримуй ворота В е р т ё п — печера, сховище Вертоград — сад Ветхозаконник — той, хто живе за обрядами Старого завіту Вина — причина, повинність Виссон — коштовна тонка тканина Витійство, витый-с т в о — красномовство В н и т й — увійти В н ѣ г д к — коли Волна — вовна Волчцы — бур’яни, будяки Вонь, воня — аромат, пахощі Востати, в оста — воскреснути; воскрес В о т щ ё — даремно Вран — ворон Врётище — одяг з грубої товстої тканини, лантух В с к .ую — чому, дарма, навіщо Вспятити — повернути В с ц е — марно В т у н Ѣ — даремно В ы ж е л ь — мисливський собака В ьі н у — завжди, з цієї причини Выспрь — вверх, угору Выя — шия Вѣдати, вѣм, вѣсге-м ы — знати, знаю, знаєте, знаємо В ѣ д ь — знання, знахарство Вѣжа — башта, стовп В Ѣ ж д и (вежды) — повіки, очі Г а б и т — чернечий одяг ’ Главйзна — головне, глава, розділ Глагол — слово Глум, глумйха — забава, жарт, потіха Г орній — небесний, вишній Г убйтва — знищення Г устиня — густий ліс, пуща, чагарник Дел неаці я — креслення Демнйця — денне світло Діатриба — забава Д м Ѣ т ь — дути Дмѣться — надуватися; пишатися Д н ес ь — сьогодні Довлѣти — бути достатнім Дойлица — мамка, годувальниця Долой — вниз, додолу Дондёже — поки Др агость — дороге Драпѣка — розбійник, обдирало Дреколіе — кілля Другйня — подруга Дщерь, дщи, д щ ер и — донька, доньки, дочки (мн.)
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |