спареність

[spɑrɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у біології) Здатність двох хромосом зближатися та кон’югувати під час мейозу, що забезпечує обмін генетичною інформацією.

  2. (у хімії) Властивість атомів або молекул утворювати хімічний зв’язок за рахунок спільної пари електронів (електронної пари).

  3. (у лінгвістиці) Взаємна відповідність або зв’язаність двох мовних одиниць (наприклад, звуків, форм, конструкцій), що функціонують як пара або в певній опозиції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спареність, р. спареності, д. спареності, з. спареність, о. спареністю, м. спареності, к. спареносте

Більше записів