Значення
- (Ботаніка) –
Виривати з корінням, витягувати з землі (дерева, кущі, пні тощо).
- (Лінгвістика) –
Перен. Повністю винищувати, ліквідувати, виганяти, викорінювати (звичаї, забобони, зло тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викорчовую, ти викорчовуєш, він викорчовує, ми викорчовуємо, ви викорчовуєте, вони викорчовують