декомпозиція

1. Процес розкладання складного об’єкта, системи, поняття або процесу на простіші, складові частини для полегшення аналізу, розуміння або вирішення.

2. У хімії та біології — процес розпаду, гниття органічних речовин на простіші складові під дією мікроорганізмів або хімічних агентів.

3. У математиці, інформатиці та системному аналізі — методологічний підхід, що полягає в поділі складного завдання, алгоритму, структури даних або системи на менші, незалежні та легші для вивчення або реалізації модулі чи підзадачі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Декомпозиція цілей і формування завдань за наФ прямками їх оцінювання.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |