1. Повністю видаляти, знищувати щось разом із корінням, основою (у прямому значенні).
2. Повністю ліквідувати, знищити, покласти край чомусь негативному, шкідливому (у переносному значенні).
викорінювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Спрямувати критицизм не тільки назовні, а й до себе — тут також є що викорінювати. Сергій Аверинцев, говорячи про гідну громадянську позицію, вважав її передумовою «не вити з вовками жодної з конкуруючих зграй».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |