викорінювати

[ʋɪkorinjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Повністю видаляти, знищувати щось разом із корінням, основою (у прямому значенні).

  2. (Лінгвістика) –

    Повністю ліквідувати, знищити, покласти край чомусь негативному, шкідливому (у переносному значенні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викорінюю, ти викорінюєш, він викорінює, ми викорінюємо, ви викорінюєте, вони викорінюють

Синоніми & Антоніми

Більше записів