деконструкція

[dɛkonstrukt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    Філософсько-літературознавчий метод аналізу текстів, заснований Жаком Деррідою, що полягає у виявленні внутрішніх суперечностей, бінарних опозицій та прихованих ієрархій у мові з метою розкриття неоднозначності та множинності значень, а не пошуку єдиного сенсу.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві, архітектурі та культурології — творчий підхід або стиль, що свідомо порушує, розбирає на складові та переосмислює традиційні форми, структури та концепції, створюючи нову цілісність через їхнє руйнування або перекомбінацію.

  3. (Філософія) –

    У ширшому сенсі — процес критичного розбирання, аналітичного розкладання складного явища, поняття чи системи на складові частини для вивчення його основ, прихованих передумов та внутрішніх зв’язків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. деконструкція, р. деконструкції, д. деконструкції, з. деконструкцію, о. деконструкцією, м. деконструкції, к. деконструкціє

Більше записів