Значення
- (Лінгвістика) –
Зникати, переставати існувати, бути повністю знищеним (про явища, звичаї, вади тощо).
- (Ботаніка) –
Бути вирваним з корінням, видаленим разом із коренем (про рослини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я викорінююся, ти викорінюєшся, він викорінюється, ми викорінюємося, ви викорінюєтеся, вони викорінюються