викорінюватися

1. Зникати, переставати існувати, бути повністю знищеним (про явища, звичаї, вади тощо).

2. Бути вирваним з корінням, видаленим разом із коренем (про рослини).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |