1. (док. викопатися) Вирити собі хід, яму для виходу назовні; вибратися з-під землі, з нори тощо.
2. (док. викопатися) Вириватися, витягуватися з землі (про рослини, коріння тощо).
3. (док. викопатися) Розмиваючись, утворювати заглиблення, яму (про ґрунт, дорогу тощо).
4. (док. викопатися) Розг. З великими труднощами звільнятися, вибиратися звідкись або позбуватися чогось.