деклінатор

[dɛklinɑtor] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (лінгвістика) Слово, що вказує на відмінювання іншого слова (наприклад, артикль у німецькій мові).

  2. (Лінгвістика) –

    (інформатика, мовознавство) Програмний інструмент або алгоритм для автоматичного відмінювання слів (іменників, прикметників, займенників) за відмінками, числами, родами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. деклінатор, р. деклінатора, д. деклінаторові, з. деклінатор, о. деклінатором, м. деклінаторі, к. деклінаторе

Більше записів