1. Який був виритий, витягнутий із землі або з-під землі.
2. Який був знайдений, дістався внаслідок археологічних чи палеонтологічних розкопок.
3. Розм. Про дуже худу, виснажену людину або тварину.
викопаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він справді був і без хреста, і викопаний у квасолі під тином, недалеко від молодої акації. Над гробом, постоявши з мить, Гордій пустив на землю ломок і, вхопивши руку в руку, упав навколішки: — Тіточко!
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: прикметник () |