викопаний

[ʋɪkopɑnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Який був виритий, витягнутий із землі або з-під землі.

  2. (Археологія) –

    Який був знайдений, дістався внаслідок археологічних чи палеонтологічних розкопок.

  3. (Зоологія) –

    Розм. Про дуже худу, виснажену людину або тварину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викопаний, р. викопаного, д. викопаному, з. викопаного, о. викопаним, м. викопанім

Більше записів