Значення
- (Література) –
Властивість художнього твору, промови тощо, що полягає у надмірній риторичності, пафосності, театральності викладу, коли форма переважає над змістом.
- (Мистецтво) –
Манера чи стиль виконання (наприклад, вокального твору), що наближається до урочистого, патетичного чи штучно піднесеного читання вголос.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. декламаційність, р. декламаційності, д. декламаційності, з. декламаційність, о. декламаційністю, м. декламаційності, к. декламаційносте