1. Який стосується виконання, здійснення чого-небудь, призначений для цього; виконавчий.
2. У мовознавстві: такий, що виражає дію, стан або ознаку як об’єкт, на який спрямована дія іншого дієслова (про дієприкметник).
виконувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |