декламатор

[dɛklɑmɑtor] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Той, хто професійно займається декламацією, майстер художнього читання вголос поетичних чи прозових творів.

  2. (Історія) –

    Заст. Учень, який виголошує промову чи вірш на шкільному академічному чи святковому акті; промовець.

  3. (Лінгвістика) –

    Перен., заст. Людина, яка схильна до пустого красномовства, пафосних, але нещирих заяв.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декламатор, р. декламатора, д. декламаторові, з. декламатора, о. декламатором, м. декламаторі, к. декламаторе

Більше записів