виключення

1. Дія за значенням дієслова виключити; позбавлення права брати участь у чому-небудь, перебувати де-небудь або належати до якої-небудь організації, колективу.

2. Те, що становить виняток із загального правила, закону, порядку; виняткова, незвичайна подія або явище.

3. У логіці та математиці: правило або операція, за якою з певних суджень, висловлювань або множин виводяться нові шляхом усунення (вилучення) їхніх спільних елементів або ознак.

4. У програмуванні: об’єкт або механізм, що сигналізує про виникнення помилки або нестандартної (виняткової) ситуації під час виконання програми, яка потребує спеціальної обробки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Щодо мене почалася процедура виключення з партії. Навколо зависла специфічна атмосфера: суміш насторожености й співчуття, осуду й розуміння.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
При цьому: а) розчинність твердих речовин і рідких з підвищенням температури, як правило, збільшується (можливі виключення, наприклад NaС1, А1С1 3 – майже не змінюється, СаС 2О4, Li2СО3, СаС1 2 і так далі – зменшується); б) розчинність газів при підвищенні температури змен шується. Графічно залежність розчинності від температури зображується у вигляді кривих, званих кривими розчинності.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Наступним кро- ком є виключення всіх змінних yi з цільової функції . Помножимо рівняння об- межень з штучними змінними на -М Додамо до цільової функції отримані рів- няння.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |