екстрапольовний
[ɛkstrɑpolʲoʋnɪj] Прикметник
Буква:Е
Значення
- (Фізика) –
(у фізиці, зокрема квантовій механіці) такий, що виходить за межі стандартного поля або простору, що описується звичайними польовими рівняннями; позапольовий.
- (Математика) –
(у математиці, статистиці) такий, що стосується процесу екстраполяції — продовження функції за межі області її задання на основі відомих даних; отриманий шляхом такого продовження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екстрапольовний, р. екстрапольовного, д. екстрапольовному, з. екстрапольовного, о. екстрапольовним, м. екстрапольовнім