виключка

[ʋɪkljut͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісна, незвичайна річ або явище; виняток, дивина.

  2. (Техніка) –

    У поліграфії: рядок, що відрізняється від формату основного тексту (зазвичай коротший), який друкують з відступом з одного або обох боків; також саме таке форматування тексту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виключка, р. виключки, д. виключці, з. виключку, о. виключкою, м. виключці, к. виключко

Більше записів