виклинювання

[ʋɪklɪnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “виклинювати” — процес утворення клинів, клиноподібних форм або розширення чогось у формі клина.

  2. (Геологія) –

    (У геології, тектоніці) Процес утворення тектонічних клинів у земній корі, наприклад, при колізії літосферних плит або в субдукційних зонах.

  3. (Військова справа) –

    (У військовій справі, тактиці) Маневр, що полягає у вклинюванні військових підрозділів у бойові порядки противника з метою їх розчленування та оточення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виклинювання, р. виклинювання, д. виклинюванню, з. виклинювання, о. виклинюванням, м. виклинюванні, к. виклинювання

Більше записів