викличка

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Слово або фраза, якими викликають когось, намагаючись привернути увагу, звернутися; оклик, клич.

2. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці та ономастиці — неофіційна назва особи, тварини або місцевості, що вживається поряд з основним іменем, часто вказуючи на якусь характерну рису; прізвисько.

3. (Лінгвістика) –

   У традиційній культурі — ритуальний вигук, вислів або пісня, що супроводжують певні обрядові дії (наприклад, заклинання, колядування, весільні ритуали).

Правопис та відмінювання