Значення
- (Філософія) –
(у філософії, зокрема в феноменології) Який стосується свідомості, спрямованої на об’єкт, що існує поза нею; що виходить за межі власного мислення та звертається до зовнішнього світу.
- (Психологія) –
(у психології) Характеризує психічний акт або увагу, зосереджену на зовнішніх об’єктах або подіях, а не на внутрішніх переживаннях суб’єкта.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екстрапанітивний, р. екстрапанітивного, д. екстрапанітивному, з. екстрапанітивний, о. екстрапанітивним, м. екстрапанітивнім, к. екстрапанітивний