вихор

1. Швидкий обертальний рух повітря, води, пилу, снігу тощо, що утворює спіралеподібні потоки; вир, крутін.

2. Перен. Швидкий, бурхливий потік, стрімкий розвиток подій або інтенсивне проявлення чого-небудь (почуттів, думок, діяльності).

3. Застаріла назва вітряка.

Приклади вживання

Приклад 1:
То все таке, як той раптовий вихор, — от налетить, закрутить та й покине. В нас так нема, як у людей, — навіки!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
1 Латинське слово turbo означає вихор, обертання з великою швидкістю, а Turbidus означає каламутний. Французьке turbine позначає первинний двигун з обертальним рухом робочого органу -ротора, що перетворює в механічну роботу енергію робочого тіла, що підводиться, – пари, газу, води.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
(2) Вифлеемска возлѣ града Там пастирскій сонм берег стада… ODA HORATIANA (LIBRI II, XVI); «DE ANIMI TRANQUILLITATE»1 Купец покоя сладка бога просит, Когда по морю его вихор бросит, Как луну облак и звѣзды преясны Скрил преужасній, Просит покоя в войнѣ турчин бѣшен И красным луком китаец обвѣшен, Но ниже, друг мой, драгая- порфира Дасть нам внутр мира, . Не бо царска власть или злата полній Сундук усмирит душы бѣдны волны, Ни приутишит живущіи вздохы В красном порогѣ.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |