вигнанниця

1. Жінка або дівчина, яку було насильно вигнано, вислано з рідної землі, країни, місця проживання або спільноти; заслана.

2. Жінка або дівчина, яка добровільно покинула рідні місця, перебуває на чужині, часто через політичні, релігійні чи інші переслідування; вимушена емігрантка, біженка.

3. (переносне значення) Жінка або дівчина, яка почувається самотньою, відчуженою, відкинутою від колективу, родини або звичного середовища.

Приклади:

Приклад 1:
Недолюблена жінка, одвічна вигнанниця з раю, Де росою на квітах — солона осіння осанна. Поведи мене в небо, якщо я зі сну не прокинусь, Улягаючи в ніч — золоту, колискову і Божу… Я кохаю тебе, у тобі не розпізнана кимось… Я не хочу вмирати, та жити без тебе не можу… «Відпокутую очі важкою, як камінь, сльотою…» Biдпокутую очі важкою, як камінь, сльотою Божевільної ночі, крихких голубиних зачать.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”