вичитчик

1. Особа, яка професійно займається вичиткою тексту, тобто ретельним вичитуванням, перевіркою та коректурою друкованих або рукописних матеріалів перед публікацією з метою усунення помилок.

2. У контексті видавничої справи — фахівець (коректор, редактор), останній ланка технологічного процесу підготовки видання, який відповідає за максимально точне відтворення автентичного тексту, виявляючи та виправляючи описки, орфографічні, пунктуаційні та типографські помилки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |