вичитування

1. Дія за значенням дієслова “вичитувати” — уважне перечитування тексту з метою виявлення та виправлення помилок, неточностей або внесення корективи; ретельна перевірка тексту перед публікацією або остаточним затвердженням.

2. Процес детального ознайомлення з текстом (часто офіційним, юридичним або науковим) з метою його аналізу, обговорення та затвердження; наприклад, колективне читання та обговорення проекту документа.

3. У спеціальному контексті (редакційна, видавнича справа) — останній етап підготовки рукопису до друку, що включає перевірку виправленого набору на наявність нових помилок, технічну та орфографічну коректуру.

Приклади вживання

Приклад 1:
1.0 — створення файлу (верстка, вичитування) — mirabel.lv, листопад 2025 Михайлина Коцюбинська Книга Споминів УДК 94(477)’19/…’.093.3 + 821.161.2.092+82-5 К 754 Це видання підтримано фондом OSI-Zug спільно з Центром видавничого розвитку Інституту відкритого суспільства (Будапешт) та Міжнародним Фондом «Відродження» (Київ), а також Канадським Інститутом Українських Студій Альбертського університету (з Меморіального фонду ім. Марусі Онищук та Іванка Харука та з фондів Програми дослідження Східної України ім.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Унтер Бобиров помітив її і припинив свої вичитування з військової моралі та поведінки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |