вибиватися

1. Наполегливою працею, зусиллями досягати успіху, виділятися серед інших; пробивати собі шлях до чогось.

2. Вириватися, звільнятися силою, з труднощами (з якогось стану, місця або чиїхось рук).

3. Виступати, різко виділятися з-під чогось, випинатися (про частини предмета, деталі).

4. Випадати, вискакувати внаслідок поштовхів, тряски (наприклад, про цвяхи, клини).

5. Виходити з ладу, ламатися внаслідок інтенсивного використання (про механізми, частини машин).

6. Розмовне значення: дуже втомлюватися, знесилюватися від важкої роботи або напруження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тому китаєць не міг покластися ні на свій родовід, ні на одержання пристойної частки батьківського спадку, а тому мусив самостійно вибиватися в люди, ставати енергійним, ініціативним, прагматичним, заповзятливим. Водночас у суспільстві клановому й максимально збюрократизованому він звикав підпорядковувати себе колективу, підкоряти особисті інтереси громадським.
— Невідомий автор

Частина мови: дієслово () |